Матеріали
Учасника 1 туру
Всеукраїнського конкурсу
«Учитель року 2017»
Вчителя
біології
Андріївської
ЗОШ І – ІІІ
ступенів
Пугач І. М.
Анкета
учасника районного етапу
Всеукраїнського конкурсу «Учитель року».
1.
|
Прізвище, ім’я та по батькові: Пугач Ірина Михайлівна.
|
2.
|
Дата і місце народження: 6 вересня 1962 рік; місто Кривий Ріг,
Дніпропетровська область.
|
3.
|
Повна домашня адреса з поштовим індексом, телефон, e-mail: 85540,
Донецька область, Великоновосілківський район, село Андріївка, вулиця Миру,
будинок 23; +380668311455; iruna.pygach@gmail.com .
|
4.
|
Паспортні дані (серія, №, ким, коли виданий, адреса реєстрації): ВЕ
649223, виданий Великоновосілківським РВУМВС України в Донецькій області 20
березня 2002 року; 85540, Донецька область, Великоновосілківський район, село
Андріївка, вулиця Леніна (Миру), будинок 23.
|
5.
|
Ідентифікаційний код: 2289413185.
|
6.
|
Які навчальний заклад (заклади) закінчили, у якому році, спеціальність
згідно з дипломом: Ніжинський Державний Педагогічний Інститут імені М. В.
Гоголя, у 1984 році, вчитель біології та хімії.
|
7.
|
Місце роботи (повна назва, адреса, телефон закладу): Андріївська
загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради
Донецької області, село Андріївка, вулиця Матросова, 20; +380624393531.
|
8.
|
Стаж роботи: загальний – 32 роки,
|
9.
|
у тому числі педагогічний – 32 роки.
|
10.
|
Кваліфікаційна категорія: вища категорія.
|
11.
|
Звання: учитель – методист.
|
12.
|
Державні нагороди, відзнаки (обов’язково рік нагородження): немає.
|
13.
|
Класи, в яких викладаєте: 5 – 11 класи.
|
14.
|
Мова викладання: українська.
|
15.
|
Проблема (тема), над якою працюєте: «Розвиток творчих здібностей учнів у
процесі викладання біології та хімії на основі впровадження нових технологій
компетентнісно – орієнтованого підходу у навчанні.
|
16.
|
Інноваційні форми роботи та технології, що використовуються:
індивідуальний підхід у навчанні, інтерактивні технології, групова робота,
мозковий штурм, рольова гра, компетентнісно – орієнтований підхід у навчанні
та вихованні.
|
17.
|
Навчальна література, якою користуєтесь при підготовці до уроку:
науково-методичний журнал «Біологія»; Науково-методичний журнал «Хімія»;
Науково-методичний журнал «Біологія і хімія в школі»; форум педагогічних ідей
«Урок»; методичні розробки уроків.
|
18.
|
Ваше педагогічне кредо:
Своїм педагогічним кредо вважаю: 1. Педагогічний такт, лагідність у
поєднанні з розумовою вимогливістю. 2. У кожній дитині бачити неповторну
особистість, вірити в кожну дитину і передавати віру в свої сили своїм
вихованцям. 3. Кожну хвилину перебування дитини в школі перетворити на
радість.
|
19.
|
Опишіть (у формі короткої замітки від 3-ої особи, обсягом до однієї
сторінки) власний педагогічний портрет або свою візитну картку:
Пугач Ірина Михайлівна, 1962 року народження, закінчила Ніжинський
Державний Педінститут по спеціальності вчитель біології та хімії.
Працює в Андріївській загальноосвітній школі з 1984 року. за результатами
попередньої атестації має вищу категорію і звання «Вчитель-методист».
Виходячи з вимог сучасної школи – навчити учня вчитися, здобувати знання,
застосовувати ці знання в житті, вміти знаходити вихід в нестандартних
ситуаціях і обрала Ірина Михайлівна проблему, яка на її погляд задовольнить
всі ці вимоги та виконання Державного стандарту освіти – це «Розвиток творчих
здібностей учнів у процесі вивчення хімії та біології на основі впровадження
нових технологій компетентісно – орієнтованого підходу в навчанні». В своїй
роботі використовує знання і вміння, які отримала на курсах, на засіданнях
районного методоб’єднання вчителів хімії та біології та консультацій
методистів районного методичного кабінету. Кожен урок у Ірини Михайлівни – це
урок співнавчання, взаємонавчання, де вчитель і учень є рівноправними
суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того,
що вони вміють, знають і здійснюють.
Результати навчальних досягнень (діаграми додаються) свідчать, що
покращенню успішності та якості знань сприяють технології компетентісно
орієнтованого підходу в навчанні: групова робота, робота в парах, методи
інтерактивного навчання: «мозкова атака», метод «мікрофону», незакінченого
речення, створення проблемних ситуацій, використання творчих завдань та інше,
під час яких учні вчаться висувати свої ідеї, аргументувати, висловлювати
оцінні судження, робити висновки, узагальнювати вивчене.
Ірина Михайлівна, як спеціаліст своєї справи, має добру науково-методичну
підготовку, багато років очолює шкільне методоб’єднання вчителів
природничо-математичного циклу, приймає активну участь в роботі районного
методоб’єднання вчителів біології та хімії: дає відкриті уроки, виступає з
доповідями. Приймає участь у роботі творчих груп. Є членом журі по перевірці
районних олімпіадних робіт з біології. Багато уваги приділяє підвищенню кваліфікаційного
рівня. Друкувалась її методична стаття в журналі «Біологія в школі»
видавничої групи «Основа» на тему «Творчі завдання на уроках біології як
засіб розвитку ключових компетентностей учнів».
Систематично проводить позакласну роботу з біології, хімії та екології,
виховуючи в дітей інтерес до навчальних предметів та поглиблюючи знання
шляхом проведення ефективних форм роботи: диспутів, конференцій різноманітних
виставок і конкурсів, тижнів хімії, біології та екології.
|
20.
|
Даю згоду на внесення інформації в базу даних та публікацію матеріалів в
періодичних та інших освітянських виданнях з можливим редагуванням: так.
|
21.
|
Дата 02.11 2016 Підпис учасника
|
Опис досвіду роботи вчителя біології та хімії
Андріївської
ЗОШ І – ІІІ ступенів Пугач Ірини Михайлівни
В Андріївській ЗОШ І – ІІІ ступенів я працюю з 1984 року, відповідно до
спеціальності за дипломом – вчитель біології та хімії.
Підвищення життєвої компетентності неможливе без самовдосконалення
особистості вчителя: новий рівень життєвої компетентності спонукає людину до
визначення нових цілей, сприяє її більш якісному вдосконаленню.
Має місце самовдосконалення – йде нарощування життєвої компетентності
особистості. На основі одержаного післякурсового завдання «Роль інноваційних
форм роботи у розвитку творчих здібностей учнів» я працюю над проблемою
«Розвиток творчих здібностей учнів у процесі вивчення хімії та біології на
основі впровадження нових технологій компетентнісно-орієнтованого підходу до
навчання».
Сучасний урок повинен бути творчим. Творчий підхід до уроку робить уроки
пізнавальними, цікавими, захоплюючими, як говорив А.П.Макаренко:
«Дзвоники в душах дітей видають дві мелодії – відповідна реакція дітей на
творчий підхід учителя...» Дозволяють мені зробити їх такими нові технології
комнетентнісно-орієнтовного підходу до навчання, інтерактивні методи навчання,
що допомагають залучити дітей до розумової діяльності, вибрати посильне
завдання, одержати результат, побачити плоди своєї праці, які сприяють
мобілізації в учнів максимуму сил та енергії на навчання, одержання знань. У
процесі вивчення теми учням пропонується цікавий навчальний матеріал під
рубриками «Хімія і життя», «Біологія і медицина», «Хімія і екологія», творчі
завдання.
У практиці моєї роботи вироблена система узагальнюючих нестандартних
уроків. Вони можуть бути й підсумковими уроками з теми. Ці уроки допомагають
всебічно охопити, перевірити, узагальнити й закріпити знання з теми; знання
теорії, уміння й навички диференційованого розв'язування розрахункових задач,
експериментальних задач.
Такі уроки навчають працювати творчо, запально, переживати за свою роботу й
роботу своїх товаришів, об'єктивно давати оцінку й самооцінку. Ці уроки
дозволяють учням усвідомити предмет хімію як систему природно-наукових знань,
розширюють кругозір дітей, змушують логічно осмислювати навколишній світ,
дійсність, бачити своє місце в цій складній системі.
Така форма уроків дає можливість кожному всебічно виявити себе й одержати
бали, що задовольняють. Мої учні пишуть творчі роботи, серед яких проекти, вірші.
Розбудити закладений в кожній дитині творчий початок, навчити працювати
самостійно, допомогти зрозуміти та найти себе, зробити перші кроки у творчості
для радісного та щасливого – до цього я прагну, організовуючи свої уроки. Не
всі учні стануть біологами та хіміками, але всім їм доведеться жити у світі
величезної інформації – такі уроки вчать жити.
Світ переступив межу тисячоріч. Яким буде наше майбутнє? Як допомогти
розкритися багатству індивідуального світу дитини? Як організувати навчальний
процес, щоб в очах дитини не згас вогник допитливості, творчості, знахідок?
Допомогти в цьому може розвиваючий характер навчання, підкріплений пізнавальним
інтересом, творчістю, логічним осмисленням, умінням узагальнити, аналізувати,
робити висновки.
В цьому суть проблеми, над якою я працюю і думаю, що в майбутньому буду
продовжувати працювати, використовувати сучасні технології в навчанні.
Своїм педагогічним кредо вважаю:
1. Педагогічний
такт, лагідність у поєднанні з розумовою вимогливістю.
2. У кожній дитині
бачити неповторну особистість, вірити в кожну дитину і передавати віру в свої
сили своїм вихованцям.
3. Кожну хвилину
перебування дитини в школі перетворити на радість.
Щоб знати, що від дитини вимагати, треба знати, що вона може, тобто
різнобічне знання особистості учнів, найперше їх психофізичні особливості та
можливості.
Щоб урізноманітнити навчально-виховний процес та зацікавити учнів
використовую нетрадиційні форми проведення уроків – це урок брейн-ринг, уроки –
КВК, рольова гра, урок – суд, урок – прес-конференція, різні види проектів.
Багато років очолюю шкільне методоб'єднання вчителів
природничо-математичного циклу, приймаю участь у роботі районного
методоб'єднання вчителів біології, хімії, у педчитаннях, конференціях,
семінарах, в роботі творчих груп. Є членом журі по перевірці районних
олімпіадних робіт і біології та хімії. Приймала участь у районному конкурсі
«Учитель року – 2010» в номінації «Хімія», «Учитель року – 2011» в номінації
«Біологія», в Міжрегіональній науково-практичній конференції «Філософія здоров'я»
в березні 2011 року, в конкурсі «Панорама творчих уроків». Систематично
проводжу позакласну роботу з хімії, біології та екології.
Намагаюсь виховувати в дітей інтерес та любов до навчальних предметів,
поглиблюю їх знання шляхом проведення різних вікторин, конкурсів, виконання
творчих завдань.
Мої учні приймають участь в районних предметних олімпіадах, конкурсах
«Колосок», «Геліантус». Мої вихованці працюють лікарями – Капітан Андрій,
Хіргій Володимир, Лихолобова Оксана, медсестрами – Куроп'ятник Ольга, Боженко
Вікторія, Верещага Людмила, Бондаренко Ольга, фармацевтами – Іванченко В.,
Нікітенко К., Бабич І. та інші.
Як класний керівник 5 класу вивчаю особистість кожного учня і відповідно до
цього планую виховний процес, використовуючи різні форми: анкетування,
тестування, круглий стіл, усний журнал, зустрічі з фахівцями, намагаючись
охопити всі напрямки виховної діяльності: моральне виховання, громадянське,
екологічне, правове, формування основ здорового способу життя.
Постійно підтримую зв'язок з батьками – це педагогічні бесіди, групові та
індивідуальні консультації, батьківські збори, поради.
Вважаю основним завданням вчителя зробити так, щоб кожна сім'я вчила свою
дитину тільки розумному, доброму, позитивно впливала на учня.
Розробки
уроків біології
різних типів
у 6 – 11
класах
Система уроків
з біології по темі «Гриби»
УРОК № 1.
ОСОБЛИВОСТІ ЖИВЛЕННЯ ГРИБІВ.
Цілі: розглянути загальні ознаки грибів,
розвивати поняття про особливості живлення грибів.
Очікувані
результати: учні:
§ аналізують загальні ознаки грибів;
§ пояснюють особливості живлення грибів.
Основні поняття й терміни: царство Гриби,
ознаки рослин, ознаки тварин, грибний тип живлення – всмоктування, ферменти,
мікологія, еукаріоти.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: таблиці «Різноманітність грибів» або
фрагмент фільму, муляжі грибів.
Хід уроку
І.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. «Вільний
мікрофон»
1) Тип живлення рослин і тварин.
2) Які є форми життя? (Клітинні: про- та еукаріоти)
3) Царства живої природи.
2. «Асоціативний
кущ»
w Гриби. Які асоціації викликають?
(Складання схеми на дошці за
відповідями учнів, обговорення.)
Зберегти схему до узагальнення.
III. МОТИВАЦІЯ
НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ
НОВОГО МАТЕРІАЛУ (ПОЯСНЕННЯ 3 ЕЛЕМЕНТАМИ БЕСІДИ)
1. Загальна характеристика царства Гриби
- Кількість
видів – приблизно 100 000 видів.
- Середовища
існування: водне (солона і прісна вода), суша, ґрунт, інші організми.
- Організація:
одноклітинні й багатоклітинні.
- Живлення:
гетеротрофи, грибний тип – усмоктування.
1)
Перший етап –
зовнішнє (ферменти розкладають складні органічні речовини до простих органічних
речовин).
2)
Другий етап –
внутрішнє живлення (всмоктування
простих органічних речовин).
Обговорити схему «Живлення грибів».
- Ріст
необмежений (верхівкою гіфів грибниці).
- Рух
пасивний.
- Розмноження:
нестатеве, спорами, поділ навпіл у одноклітинних, вегетативно – грибницею.
II. Особливості царства Гриби
Ознаки рослин
|
Ознаки тварин
|
Індивідуальні
ознаки грибів
|
1.
Прикріплений спосіб життя – пасивний рух.
2. Необмежений ріст.
3.
Клітини мають подвійну оболонку.
4. У водних грибів целюлозна тверда
оболонка.
5.
Верхівковий ріст міцелію – грибниці.
|
1.
Наявність хітину в клітинних оболонках.
2.
Проміжна речовина – сечовина.
3.
Гетеротрофне живлення.
4. Запас поживних речовин – глікоген
(тваринний крохмаль).
|
1. Вегетативне тіло – міцелій –
грибниця.
2. Всмоктування поживних речовин.
3. Наявність
плодових тіл –
пристосування для розмноження спорами.
|
III. Способи живлення (самостійна робота з § 47)
Спосіб
живлення
|
Особливості
|
Гриби
|
1. Сапрофіти
|
Міцелій – виділяє ферменти, які
розкладають складні органічні речовини до простих (амінокислоти, глюкоза)
|
Мукор, пеніцил, дріжджі, шапкові
гриби
|
2. Гриби- симбіонти
|
Утворення мікоризи – грибокореня,
зрощення корінців певних рослин із міцелієм шапкових грибів. Гриби одержують
від рослин готові органічні речовини, а рослина від грибів – воду й
мінеральні солі
|
Підберезники, підосичники
|
3.
Гриби-паразити
|
Живуть на інших живих організмах.
усмоктують органічні речовини, розчини мінеральних солей. Можуть викликати
загибель хазяїна
|
Молочниця – уражає слизові оболонки
людини. Гриби – трутовики, сажкові гриби. Ріжки
|
4. Гриби-хижаки
|
Мешкають у ґрунті. Ниткоподібна
грибниця утворює кільця – ловчу сітку (клейку). Якщо до сітки потрапляє
паразитичний черв – нематода, гриб висмокче з нього поживні речовини
|
Артроботрикс, трідектарія,
дантімерія, трипоспорина
|
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ
Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1.
Обговорення висновків § 47
2.
«Вільний мікрофон»
Відповідь на запитання § 47 та
запитання від школярів.
3.
«Мозковий штурм»
1) Чому гриби швидко ростуть після дощу?
2) Чому на фермах гриби вирощують без
світла?
3) Яка наука вивчає гриби? (Мікологія)
4.
«Асоціативний кущ»
Доповнення схеми з етапу актуалізації.
5.
Закінчити схему порівняння рослин і грибів
VI. ПІДСУМОК,
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
§ 47 прочитати, вивчити особливості
грибів, скласти кросворд.
УРОК № 2.
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ГРИБІВ: ГРИБНА КЛІТИНА, ГРИБНИЦЯ, ПЛОДОВЕ ТІЛО.
Цілі: поглибити
знання учнів про особливості грибної клітини та будову шапкових грибів;
розвивати вміння проводити лабораторні дослідження.
Очікувані
результати: учні:
§ пояснюють особливості будови грибної
клітини;
§ аналізують будову шапкових грибів;
§ проводять лабораторні дослідження та
оформлюють результат спостережень.
Основні поняття
й терміни: грибна клітина, целюлозна й хітинова оболонки, грибниця, гіфи, плодове
тіло.
Тип уроку: засвоєння
нових знань.
Обладнання: таблиця
«Шапкові гриби» або фрагмент фільму, муляжі грибів, свіжі печериці.
Хід уроку
І.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Складання
концептуальної карти
|
Царство
Гриби
|
|
Ознаки
рослин
• ________
• ________
• ________
|
|
Ознаки
тварин
• ________
• ________
• ________
|
|
Процеси
життєдіяльності:
• ріст;
• дихання;
• рух;
• живлення
↓↓↓↓↓
|
|
Ознаки
грибів
• ________
• ________
• ________
|
Що ще потрібно
додати до схеми? (Особливості
будови, розмноження)
Бажано складати карту на аркуші ватману, щоби була
можливість її заповнити.
III. МОТИВАЦІЯ
НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ
НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Будова
грибної клітини (пошукова бесіда)
w Які частини має еукаріотична клітина?
w Що знають учні про грибну клітину? (§
48)
Будова
клітини
|
Ознаки рослин
|
Ознаки тварин
|
Особливі
ознаки грибів
|
1. Оболонка
|
Подвійна,
у водних – целюлозна
|
Відсутня
|
Тверда – хітинова
|
2.Цитоплазма з органоїдами
|
Містить вакуоль із клітинним соком
|
Містить
запас поживних речовин – глікоген (тваринний крохмаль)
|
Містить грибний білок – волютин та краплини
олії
|
3.Ядро
|
Є
|
Є
|
Одне або більше
|
2. Особливості
будови шапкових грибів (пошукова бесіда, § 48)
1.
Що позначають цифри 1, 2?
(1 – шапка,
2 – ніжка)
2. Що утворюють разом 1 і 2? (Плодове
тіло)
3. Що відсутнє на схемі? (Грибниця)
4. З чого складається плодове тіло? (З ниток
–
гіфів грибниці,
які щільно прилягають одна до
одної)
5. Що позначено літерою А? (Трубчастий спороносний шар)
6. Що позначено літерою Б? (Пластинчастий спороносний шар)
Демонстрація муляжів грибів і свіжих
печериць: молодих (рожеві
пластинки), старих (чорні
пластинки) зі спорами, що висипаються.
3. Ріст
грибниці
w Розглянути верхівкову клітину гіфи за
малюнком підручника.
1.
Яка особливість
цих клітин? (Наявність ростових пухирців)
2.
Яка особливість
клітинної оболонки після поділу клітини? (Залишається отвір, через який з'єднуються
цитоплазми сусідніх клітин)
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ
Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Обговорення висновків
§ 48
2. Відповіді на
запитання § 48 та запитання від школярів
3. Лабораторний
практикум
Будова шапкових грибів
Цілі: розглянути
будову плодових тіл шапкових грибів, продовжити формування практичних навичок
роботи з натуральними об'єктами та фіксації результатів спостережень.
Обладнання: плодові тіла
печериці, лупа, лабораторні скальпелі, лупи, піддони.
Залежно від кількості учнів робота може
бути індивідуальна, парна, малими групами.
Хід роботи
1)
Інструктаж із
БЖД.
2)
Розглянути будову плодового тіла та зробити малюнок,
визначити також часткове покривало.
3)
Розрізати ніжку й виділити ніжки-гіфи.
4)
Розглянути внутрішній бік шапки та зробити малюнок його спороносного шару. Як класифікувати печерицю за спороносним шаром? (Пластинчасті)
5)
Розглянути з допомогою лупи спороносний шар, знайти
гіменофор. Який колір має достиглий спороносний шар?
6)
Покласти на білий папір підсушену шапку достиглого спороносного шару. Що висипається на папір? (Спори)
7)
Зробіть висновок про особливості будови шапкових грибів.
4. Словарний
диктант
w Поясніть значення термінів:
1)
міцелій; 2) гіфи;
3) плодове тіло; 4)
верхівкова клітина;
5) спори; 6) гіменофор;
7)
часткове покривало.
VI. ПІДСУМОК,
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
§ 48 прочитати, вивчити особливості
шапкових грибів.
УРОК № 3.
РОЗМНОЖЕННЯ 1 ПОШИРЕННЯ ГРИБІВ.
Цілі: поглибити
знання учнів про способи розмноження грибів; розвивати поняття про середовища існування грибів.
Очікувані
результати: учні:
§ пояснюють особливості розмноження
грибів;
§ аналізують середовища існування грибів.
Основні поняття
й терміни: нестатеве і статеве розмноження, середовище існування грибів,
одноклітинні й багатоклітинні гриби, міцелій (грибниця), спори.
Тип уроку: засвоєння
нових знань.
Обладнання: таблиця
«Розмноження грибів» або фрагмент фільму, мікропрепарати спор грибів і
одноклітинних грибів, мікроскопи; фото, малюнки екологічних груп грибів.
Хід уроку
І.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. «Вільний
мікрофон»
1) Особливості грибної клітини.
2) Будова шапкового гриба.
3) Ріст грибів.
2. Аналіз лабораторного практикуму «Будова шапкових
грибів»
III. МОТИВАЦІЯ
НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ
НОВОГО МАТЕРІАЛУ (ПОЯСНЕННЯ 3 ЕЛЕМЕНТАМИ БЕСІДИ)
1. Розмноження грибів
Що знають учні?
(Обговорити розмноження спорами
та грибницею.)
Особливості міцелію: неклітинний – у нижчих грибів (мукор), містить багато
ядер.
У вищих грибів міцелій поділений поперечними перегородками на численні
клітини (опеньки). Міцелій може розмножуватися як окремими частинами, так і
однією клітиною.
Таким чином, міцелій має функції:
•
прикріплення гриба до субстрату;
•
всмоктування води з мінеральними
солями;
•
живлення.
Як живляться
гриби?
Розмноження
Нестатеве розмноження. У стадії спор гриби здатні до виживання у несприятливих
умовах. Нестатеве розмноження спорами виникло у грибів у процесі еволюції
(історичного розвитку) як пристосування до повітряних умов існування.
Під час статевого розмноження вищих грибів спочатку у двох клітин
зливається цитоплазма, а потім ядра попарно, утворюючи диплоїдне ядро. Ядро
ділиться на два гаплоїдних, які стають центрами утворення спор (диплоїдних) і
проростають у зародковий спорангій.
2. Поширення грибів – екологічні групи
Робота з таблицею уроку 53
Екологічні групи грибів
|
Представники
|
Способи поширення
|
1.Водні
|
Цвілеві гриби – гетеротрофи
|
Частинами міцелію або його клітинами
|
2.Ксилотрофи
– паразити (корені та стовбури живих дерев і кущів)
|
Несправжній трутовик, коренева губка
|
Спорами, частинами міцелію
|
3.Ксилотрофи
– сапрофіти (пні, деревина)
|
Трутовик справжній, трутовик березовий, дубова губка
|
Спорами, частинами міцелію
|
4.Карботрофи
– місця згарищ, вулканічної діяльності
|
Геопиксіс вугільний (основа для інших рослин)
|
Спорами; міцелій, що росте
|
5.Мікоризні
гриби
|
Підберезники, підосичники
|
Спорами; міцелій, що росте; частини або окремі клітини
міцелію
|
6.Копротрофи
(на екскрементах рослиноїдних тварин)
|
Мукори (розкладають органічні рештки, добрива для
ґрунтів)
|
Спорами
|
7.Мікотрофи
(на інших грибах)
|
Пінелюс, астеофора (розкладають рештки грибів,
регулюють їх чисельність)
|
Спорами, міцелієм
|
8.Філосфери
(на листках рослин)
|
Рід Буллера
|
Спорами
|
9.Підстилкові
|
Опеньки
|
Спорами, міцелієм
|
10.Паразити людини і тварин
|
Хижаки тварин, збудники мікозів
|
Міцелієм
|
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ
Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Складання кросворда за екологічними групами грибів
2.«Екологи»
(Кооперативно-групова робота з додатковими джерелами
інформації.)
Учні, відповідно до певної екологічної групи,
складають розповідь про значення грибів у природі.
Наприклад, гриби-капротрофи першими заселяють
глибини ґрунтів, багаті на мінеральні солі та органіку. Ці місця спочатку
недоступні для інших організмів. Згодом ґрунт стає доступним для заселення
других груп мікроорганізмів і рослин.
Усі гриби належать до редуцентів – руйнівників
органіки, переважно мертвої. Роботу учні виконують на аркушах А4, які згодом
розміщують на дошці.
Це цікаво!
Симбіоз ґрунтових грибів і бактерій
Гриби вирощують поряд із собою певну бактеріальну
культуру, підгодовують її колонію до певних розмірів і живляться бактеріями,
залишаючи їх для «розсади».
VI. ПІДСУМОК, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити значення екологічних груп грибів, підготувати додатковий матеріал.
УРОК № 4. ГРУПИ
ГРИБІВ: СИМБІОТИЧНІ МІКОРИЗОУТВОРЮЮЧІ. ШАПКОВІ ГРИБИ
Цілі: розглянути
особливості симбіотичних мікоризоутворюючих шапкових грибів; розвивати поняття
про роль грибів у природі.
Очікувані
результати: учні:
§ пояснюють особливості симбіотичних
мікоризоутворюючих грибів;
§ називають приклади мікоризоутворюючих
грибів;
§ аналізують екологічне значення цих
грибів.
Основні поняття
й терміни: симбіоз, мікориза, шапкові гриби, гриби-сапрофіти.
Тип уроку: засвоєння
нових знань.
Обладнання: таблиця
«Грибокорінь» або фрагмент фільму, фото, малюнки, муляжі шапкових
мікоризоутворюючих грибів та фото й малюнки відповідних рослин.
Хід уроку
І.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. «Мозковий
штурм»
1. Що таке грибокорінь?
2. Які гриби й рослини утворюють
симбіотичні зв'язки?
3. Який тип живлення у цих грибів?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ
НОВОГО МАТЕРІАЛУ (ПОЯСНЕННЯ 3 ЕЛЕМЕНТАМИ БЕСІДИ)
Особливості
мікоризи
Симбіоз грибів і рослин під час утворення мікоризи відіграє ключову роль
у мінеральному живленні рослин.
Ростки багатьох видів лісових дерев,
вирощені у стерильних умовах і перенесені на плодючі лугові ґрунти, ростуть
дуже погано і згодом гинуть. Якщо навколо рослин додати ґрунт лісу з гіфами
ґрунтових грибів, ріст рослин відновлюється.
Чим пояснити це явище?
Мікориза відома у багатьох родин
квіткових і голонасінних рослин. Дуже рідко мікоризу утворюють рослини родин
Хрестоцвіті й Осокові.
Особливо важлива функція мікоризи в
разі недостатньої кількості у ґрунті солей Фосфору. Участь мікоризи у прямому
транспорті солей Фосфору з водою у рослин доведено експериментально. Таким
чином, мікориза є «мостом» для транспортування органічних речовин від рослин до
грибів і мінеральних розчинів від грибів до рослини. Для рослин мікориза
виконує функцію кореневих волосків, які є тільки у молодих коренів.
(Розглянути малюнки прикладу мікоризи
між шапковими грибами та коренями дерев.)
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ
Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. «Мікологи»
(Робота в малих групах.)
Учням доручили посіяти спори шапкових
грибів на дослідній ділянці лісгоспу. На ділянках дерева відсутні, але є
саджанці. Є спори: опеньок, маслюків, печериць, рижиків, чорного груздя,
підберезника, красноголовця. Ключ учитель розміщує на закритій від учнів дошці
за алгоритмом: гриб – дерево.
2. «Тиха охота»
Учнів запросили в сосновий ліс за
грибами.
1) Що вони можуть знайти між соснами?
2) За якої погоди більше грибів: сухої або
після доброго дощу?
3. «Лісники»
w Складіть правила збирання грибів (з
власного досвіду).
Робота на аркушах А4 фломастерами, щоби
була можливість доповнити текст.
w Порівняти роботу учнів із порадами
спеціалістів.
Правила збирання грибів
1. Збирати тільки ті гриби, про які точно
відомо, що вони їстівні.
2. Якщо немає впевненості в доброякісності
зібраних грибів, їх необхідно перевірити з допомогою більш досвідчених осіб.
Однак при цьому слід урахувати, що якщо замість кошика використовують торбинку,
гриби мнуться, шапки можуть відокремлюватися від ніжок. Таким чином утрачається
можливість правильно визначити приналежність грибів.
3. У малознайомих грибах слід звертати
увагу на колір шапки, пластинок (у шампіньйонів, печериць пластинки рожеві, а
потім коричневіють, у блідної поганки пластинки мають білий колір), м'якуша,
наявність кільця на ніжці та піхви біля її основи, а також на запах гриба.
4. Ніколи не збирати гриби, які в основі
ніжки мають бульбоподібне потовщення, а її кінець обгорнутий яйцеподібною
піхвою, що є характерними ознаками блідної поганки. Наявність обідка вінчика не
є її відмітною ознакою. Посушливого літа, наприклад, у неї може зникати ця
характерна ознака. Тоді за зовнішнім виглядом (колір шапинки та пластинок) вона
дуже схожа на сироїжку зелену, зеленкувату тощо.
5. Гриби необхідно збирати в екологічно
чистих місцях. Вони – «чистильники лісу», оскільки всмоктують вологу з
розчиненими в ній шкідливими речовинами, які містяться у ґрунті лісу. У першу
чергу це стосується солей важких металів – свинцю, ртуті, міді, кадмію,
радіонуклідів.
4. «Мозковий
штурм»
1) Одному учню потрібно пояснити термін
«мікориза», іншому – термін «грибокорінь». Чи можуть вони дати подібні
пояснення?
2) Чи правильне твердження, що мікоризоутворюючі
гриби мають паразитичний спосіб живлення?
3) Чи можуть гриби, як рослини, жити на
розчинах мінеральних солей?
5. «Народні
прикмети»
w Які народні прикмети, пов'язані з
грибами, ви знаєте?
Приклади
w Багато грибів восени – чекай неврожаю.
w З'явились опеньки – скінчилося літо.
w Пізній гриб – пізній сніг.
w Літо з дощами – осінь із грибами.
w Зацвіла калина, шипшина й суниці –
незабаром з'являться сироїжки.
w Пізнє цвітіння горобини – на довгу
грибну осінь.
VI. ПІДСУМОК,
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
§ 49 прочитати, вивчити значення
грибів-симбіонтів, підготувати додатковий матеріал.
УРОК № 5. ГРУПИ
ГРИБІВ: САПРОТРОФНІ – ЦВІЛЕВІ ГРИБИ.
Цілі: розглянути
особливості одноклітинних та багатоклітинних грибів – сапротрофів; розвивати
поняття про значення цих грибів.
Очікувані
результати: учні:
§ пояснюють особливості будови дріжджів
та цвілевих грибів;
§ аналізують їхнє значення;
§ називають представників;
§
характеризують
процеси життєдіяльності.
Основні поняття й терміни: дріжджі,
цвілеві гриби, мікози, сапрофіти, паразити.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання:
«Дріжджі», «Цвілеві гриби» або фрагменти фільму, мікропрепарати цвілевих грибів
і мікроскопи, натуральний об'єкт: мукор на хлібі або інші цвілеві гриби.
Хід уроку
І.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
«Асоціативний
кущ»
w Мікориза. Які
асоціації викликають?
(Складання схеми, за відповідями учнів, обговорення.)
III. МОТИВАЦІЯ
НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ
НОВОГО МАТЕРІАЛУ
І. Мікроміцети
– записати визначення з § 55.
Сапротрофні мікроміцети:
дріжджі, цвілеві гриби.
II. Дріжджі
1. Особливості будови:
Одноклітинні.
Одноядерні. У клітинній оболонці відсутній хітин.
2. Процеси життєдіяльності
1) Дихання —
анаеробне й аеробне
2) Розмноження
Поділ клітини
навпіл. Брунькування. У деяких видів статевий процес (за несприятливих умов).
Під час
брунькування клітини можуть відокремлюватися одна від одної або утворювати
короткі ланцюжки.
3) Живлення
Сапрофіти,
розкладають цукор до вуглекислого газу й води в присутності кисню. За
відсутності кисню цукор розкладається до вуглекислого газу та етилового спирту.
3. Середовище існування
Рідке. Висока
вологість.
4. Значення дріжджів для людини
Корисні:
·
виготовлення дріжджового тіста;
·
органічний синтез;
·
кормові домішки для тварин;
·
лікування авітамінозів групи В.
Шкідливі:
·
захворювання шкіри й нігтів (мікози).
Це цікаво!
Історично слов'яни для виготовлення хлібу використовували хміль, який не
утворює етилового спирту. Валеологи вважають, що використання дріжджів у
хлібопеченні створює передумови для алкогольної залежності.
ІІІ. Цвілеві
гриби-сапрофіти
Приклади
|
Особливості будови
|
Розмноження
|
1. Ризопус
|
Міцелій:
· горизонтальні довгі розгалужені гіфи;
·
вертикальні
гіфи з голівками-спорангіями на верхівках, міцелій багатоядерний, не
поділений на окремі клітини, колір гриба – чорний
|
Спорами
|
2. Пеніцил
|
Багатоклітинний
одноядерний міцелій, галуження вертикальних гіф – китиця, на верхівках яких
утворюються спороподібні утворення – конідії, колір синьо-зелений
|
Відшнуровуються
конідії
|
Аспергил – може розвиватися як паразитична форма.
Конідії, потрапляючи в дихальну систему тварин та людини, викликають дуже
небезпечну хворобу – аспергилові мікози.
IV. Значення
цвілевих грибів для людини
1. У природі –
групові сапротрофи
2. Для людини
· Псування харчів та отруєння людини.
· Розклад виробів із природних матеріалів.
· Виготовлення антибіотиків.
w Чому цвілеві гриби небезпечні для людини?
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ
Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Лабораторні
дослідження «Будова цвілевих грибів»
Цілі: розглянути
будову цвілевих грибів на прикладі пеніцилу й мукора; продовжити формування
вмінь працювати з мікроскопом і фіксувати спостереження.
Обладнання: культури
мукора й пеніцилу, мікроскопи, мікропрепарати, скляні палички, предметне й
покривне скло.
Хід роботи
1. Інструктаж з БЖД.
2. Розглянути з допомогою лупи культури мукора й пеніцилу:
· колір;
· зовнішня будова.
(Замалювати приклади культур.)
3. Розглянути мікропрепарати спороносців і спор.
Яка їхня особливість у мукора й пеніцилу?
Висновки:
· подібність мукора й пеніцилу;
· відмінність мукора й пеніцилу.
VI. ПІДСУМОК,
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
§ 55 прочитати, вивчити особливості та
значення мукора й пеніцилу.
Підготувати додатковий матеріал.
УРОК № 6. ГРУПИ
ГРИБІВ: ПАРАЗИТИЧНІ.
Цілі: розглянути
особливості життєдіяльності паразитичних грибів; розвивати поняття про значення
паразитичних грибів у природі й для людини.
Очікувані
результати: учні:
§ аналізують особливості життєдіяльності
паразитичних грибів;
§ пояснюють значення паразитичних грибів
у природі й для людини;
§ називають приклади паразитичних грибів.
Основні поняття
й терміни: паразитичні гриби: трутовики, ріжки, сажки, фітофтора, борошнисторосяні
гриби; мікози.
Тип уроку: засвоєння
нових знань.
Обладнання: таблиця
«Гриби-паразити» або фрагмент фільму, мікроскопи й мікропрепарати, сухі плодові
тіла трутовиків.
Хід уроку
І.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
«Асоціативний
кущ»
w Цвілеві гриби. Які асоціації
викликають?
(Складання схеми на дошці за
відповідями учнів, обговорення.)
III. МОТИВАЦІЯ
НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ
НОВОГО МАТЕРІАЛУ (ПОЯСНЕННЯ 3 ЕЛЕМЕНТАМИ БЕСІДИ)
І.
Гриби-паразити рослин
Види грибів
|
Особливості
|
Значення
|
1.Трутовик
|
Міцелій багатоклітинний. Розвиток відбувається в усіх
шарах стовбурів, На поверхні проростають копитоподібні плодові тіла. Внизу
плодового тіла розташований трубчастий спороносний шар, з якого під час
дозрівання висипаються спори й розносяться вітром або комахами
|
Руйнують стовбури дерев та дерев'яні конструкції, якщо
на них потрапляють і проростають спори
|
2.Ріжки
|
Багатоклітинний гіллястий міцелій уражає злакові
культури. Розмножується спорами й міцелієм. Спори дозрівають у темних
ріжкоподібних, розташованих серед колосків утворах, на яких є спорангії
|
Борошно з ураженого насіння отруйне для людини. Отруйні
властивості насіння втрачає років за десять. Також воно отруйне для тварин
|
3.Сажки
|
Міцелій багатоклітинний. Спори проростають у насіння,
перетворюючи їх на наче обвуглені пухнасті пухирці з великою кількістю спор
|
Знищують насіння і рослину
|
4.Фітофтора
|
Міцелій складається з однієї великої гіллястої
багатоядерної клітини. Розмножується спорами й міцелієм, швидкість
розмноження прямо пропорційна холодній дощовій погоді
|
Уражає рослини родини Пасльонові
|
5.Борош-
нисторо-
сяні
|
Міцелій багатоклітинний, гіллястий, поверхневий
|
Паразити дводольних рослин, сповільнює фотосинтез,
зменшує врожай культурних рослин
|
II. Мікози
Група грибкових хвороб шкіри та її
похідних і нігтів, волосся, стоп, долонь.
Інфікування відбувається в разі безпосереднього
контакту з хворим, а також через взуття, одяг або спільні предмети вжитку. Але
найчастіше хвороба виникає після відвідувань приміщень із підвищеною вологістю
та великим скупченням людей (сауни, басейни, бані, спортзали).
Інфекція характеризується хронічним
ураженням обох ніг, частим поширенням на гладку шкіру та нігтьові пластинки.
У ділянках ураження з'являється легка
еритема (почервоніння), виражене лущення, а в деяких випадках – товстий шар
гіперкератозу (загрубіння шкіри).
Улюбленими місцями локалізації є
ділянки в третій або четвертій міжпальцевій складках (тиск взуття та
відсутність доступу повітря). З'являється свербіж та неприємний запах.
Діагноз ставлять на основі мікроскопії
лусок з уражених ділянок шкіри та нігтів.
Виявити джерело інфекції важливо, щоби
пролікувати всіх можливих носіїв (у тому числі й домашніх тварин — у
ветеринара). Підступність мікозу в тому, що проти нього ніколи не виникає
імунітету.
Симптоми мікозу: у випадку ураження
грибками шкіри спочатку з'являються бульбашки величиною з горошину, поступово
вони розширюються, інколи захоплюючи всю поверхню стопи або долоні. У більшості
хворих спостерігається свербіння. У випадку ураження грибками нігтів біля
вільного краю нігтя з'являється жовта пляма або смужка. Потім нігтьова пластина
товщає, здобуває сіро-жовтого забарвлення, легко кришиться. За тривалого
перебігу хвороби нігті можуть практично руйнуватися. У випадку ураження волосся
на голові з'являються ділянки, що злущуються, волосся стає ламким.
У домашніх умовах для обробки взуття
використовують розчин оцтової кислоти (40 %) або розчин формаліну (25 %).
Потрібно взяти ватний тампон, намочити його в одній із цих рідин і помістити
його в передню частину взуття. Взуття разом із цим тампоном помістити в
поліетиленовий пакет і зав'язати його, забезпечивши в такий спосіб
герметичність. Взуття залишити в пакетах на 24 – 48 годин, після чого оброблене
взуття треба перевірити протягом трьох діб до зникнення запаху. Для обробки
взуття також можна використовувати порошок «Борозин».
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ
Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
«Мозковий
штурм»
(Робота в малих групах.)
1) Для чого у воду басейнів додають
хлоровані речовини?
2) Для чого насіння перед посівом
обробляють хімічними речовинами?
Чи можна людині й тваринам споживати в
їжу таке насіння?
3) Як знешкодити заражені злакові
культури?
Чи взагалі потрібно це робити?
4) 3 якою метою замазують тріщини кори у
культурних деревних рослин?
5) Чому в суху сонячну погоду помідори
майже не заражуються фітофторами?
6) Чому на плодах сливи, які декілька днів
зберігали в целофановому пакеті, з'являється білуватий борошноподібний наліт?
VI. ПІДСУМОК,
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
§ 56 прочитати, вивчити ознаки й
попередження мікозів.
Підготувати додатковий матеріал про
значення лишайників у природі й для людини.
УРОК № 7. ЛИШАЙНИКИ.
Цілі: розглянути
особливості лишайників як симбіотичних організмів; розвивати вміння визначати
їхнє значення у природі й для людини.
Очікувані
результати: учні:
§ аналізують особливості будови і
процесів життєдіяльності лишайників;
§ характеризують шляхи утворення
лишайників як симбіотичного організму;
§ пояснюють значення лишайників у природі
й для людини.
Основні поняття
й терміни: лишайники, симбіоз, «піонери» рослинності, слань, еволюція.
Тип уроку: засвоєння
нових знань.
Обладнання: таблиця
«Лишайники» або фрагмент фільму, гербарій, фото, малюнки.
Хід уроку
І.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1.
«Асоціативний кущ»
w Паразитичні гриби. Які асоціації
викликають?
(Складання схеми на дошці за
відповідями учнів, обговорення.)
2. «Мозковий
штурм»
w Чи можна вносити в дім або школу
зрізані трутовики (плодові тіла)?
3. «Гігієністи»
w Чи можна попередити зараження мікозами?
III. МОТИВАЦІЯ
НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ
НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Загальна
характеристика лишайників
Симбіотичний союз гриба й водорості. Їх
відомо понад 25 000 видів. Вони є на всіх континентах, навіть в Антарктиді.
Тіло лишайників – слань.
w Пригадайте, тіло яких організмів
називають сланню. (Це багатоклітинні
водорості)
Слані різних лишайників різноманітні за
формою, будовою, формою, розміром, кольором і можуть мати вигляд кущика,
трубочки, листків накипу.
|
Групи
лишайників
|
|
Накипні
|
|
Листуваті
|
|
Кущисті
• бородач
|
2. Особливості внутрішньої будови
Якщо слань лишайників розглянути під
мікроскопом, то можна побачити нитки грибниці, які щільно переплетені з
клітинами зелених водоростей і ціанобактерій. Нитки грибниці утворюють верхню
кірку тіла лишайнику, часто подібна кірка є й на нижньому боці слані.
Як же пов'язані між собою ці організми?
Нитки грибниці всмоктують воду з
розчиненими мінеральними солями і постачають її водоростям (у більшості
лишайників ці водорості одноклітинні); водорості здійснюють фотосинтез. Гриби
мають можливість усмоктувати поживні органічні речовини. Деякі водорості
лишайників вільно живуть у природі.
Гриби лишайників самостійно існувати не
можуть, таким чином, гриб залежить від водорості, але гриби можуть пригнічувати
водорості та вбивати їх.
Вчені вважають, що такий симбіоз виник з паразитичних
відношень грибів до водоростей.
Групи лишайників
|
Особливості будови
|
Види
|
1. Накипні
|
Схожі на
корочки або піну, щільно зростаються із субстратом, товщина шару – приблизно
0,5 см. Живуть на поверхні ґрунту, кори дерев, каміння
|
Леканора,
лецилея плакодіум, графіс, бацидія
|
2. Листуваті
|
Форма слані
округла, краї порізані або розсічені на невеликі лопаті. Діаметр слані – до
20 см. Вони прикріплюються до субстрату гіфами грибів
|
Парменія,
ксанторія, лобарія, пельтігера
|
3. Кущисті
|
Найбільш
складні. Схожі на кущі (до 50 см)
|
Кладонія,
ягель, цетрарія, свернія
|
3. Екологічні
особливості лишайників
Лишайники – невибагливі організми.
Воду лишайники всмоктують усім тілом,
отримуючи її під час дощів або з повітря (туман, роса). Під час спеки лишайники
висихають, дуже легко ламаються й у такому стані поширюються вітром.
З появою води лишайники відновлюють
процеси життєдіяльності. Живуть лишайники 50-100 років, деякі види живуть і
більше. Ростуть лишайники дуже повільно, у середньому 1-5 мм за рік.
Дуже чутливі лишайники до складу
повітря, особливо небезпечні для них сполуки Сульфуру і Плюмбуму. У зв'язку з
цим лишайники є індикаторами чистоти повітря.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ
Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. «Мозковий
штурм»
Парні групи – значення у
природі:
·
ґрунтоутворення;
·
хімічне руйнування гірських
порід;
·
середовище існування інших
тварин;
·
їжа для рослиноїдних тварин.
Непарні групи – значення для
людини:
·
їжа для домашних тварин;
·
деякі види в їжу споживає
людина (манна небесна);
·
сировина для хімічної
промисловості (ліки, парфумерія, барвники);
·
індикатори чистоти повітря.
(Групи можуть складати загальні презентації або ставити питання протилежним
групам.)
2. «Вільний
мікрофон»
1) Які організми утворюють тіло лишайників?
2) Які відношення між цими організмами?
3) Як класифікують лишайники за формою?
4) Яке значення лишайників у природі?
5) Яке значення лишайників для людини?
VI. ПІДСУМОК,
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
§ 57, вивчити особливості та значення
лишайників.
Підготувати додатковий матеріал про
отруйні гриби своєї місцевості.
УРОК № 8.
ЗНАЧЕННЯ ГРИБІВ ДЛЯ ЛЮДИНИ.
Цілі: розглянути
гриби, які в разі споживання є отруйними для людини; розвивати вміння визначати
отруйні гриби.
Очікувані
результати: учні:
§ називають отруйні гриби;
§ аналізують ознаки отруйних грибів;
§ пояснюють ознаки отруєння і прийоми
першої допомоги в разі нього.
Основні поняття
й терміни: отруйні гриби; грибні токсини, первинне та вторинне отруєння, ознаки
отруєння; перша допомога, гриби забруднених місць.
Тип уроку: засвоєння
нових знань.
Обладнання: таблиця
«Отруйні гриби» або фрагмент фільму; муляжі, фото, малюнки отруйних та їстівних
грибів.
Хід уроку
І.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1.
«Асоціативний кущ»
w Лишайники. Які асоціації викликають?
(Складання схеми за відповідями учнів,
обговорення; письмова індивідуальна робота.)
2. «Аналітики»
1) За що людина
має дякувати лишайникам?
2) За що лишайники
ображаються на людей?
III. МОТИВАЦІЯ
НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ
НОВОГО МАТЕРІАЛУ (ПОЯСНЕННЯ 3 ЕЛЕМЕНТАМИ БЕСІДИ)
1. Типи
отруєння грибами
Первинне.
Вторинне.
(Законспектувати матеріал з таблиці §
53.)
Ознаки
|
Первинні отруєння
|
Вторинні отруєння
|
1.Отруйні
речовини
|
Грибні токсини
|
Штучні забруднювачі середовища
місцезнаходження грибів
|
2.Походження
отруйних речовин
|
Синтезуються грибами
|
Людина викидає в довкілля
|
3.Джерело
отруєння
|
Отруйні гриби
|
Їстівні гриби
|
4.Як
уникнути
|
Вивчати отруйні гриби, не збирати
незнайомі гриби
|
Не збирати гриби в забруднених
місцях, не купляти гриби поза торговельними установами
|
w Чому їстівні гриби перетворюються на
отруйні?
(Самостійна робота з текстом § 53)
•
Ріст грибів у забруднених місцях.
•
Старі та несвіжі гриби (гриби термічно обробляють у день
їх збирання).
w • Де не можна збирати гриби?
(Крім загальних
застережень, потрібно обговорити особливості своєї місцевості.)
2. Отруйні
гриби
(Самостійне
складання схеми за текстам § 53, обговорення.)
Отруйність
|
Види грибів
|
Прихований період отруєння
|
1.Смертельно отруйні
|
Бліда
поганка, білий мухомор, мухомор смердючий
|
Кілька годин
або 2 – 4 доби. Ураження і розпад печінки: блювота, пронос (зневоднення
організму), синюшність
|
2.Дуже отруйні
|
Несправжня
опенька, лепіота отруйна,
павутинники
|
До 15 %
отруєнь смертельні. Симптоми проявляються повільно, у разі вчасної допомоги
людину можна врятувати
|
3.Отруйні гриби
|
Мухомори,
говорушки, строчок, деякі види печериць
|
Симптоми
отруєння: холодний піт, уповільнення серцебиття, звуження зіниці очей,
відчуття задухи, різкий біль у шлунку з'являються через 0,5 – 2 години після
вживання грибів
|
4.Гриби з певними отруйними
властивостями
|
Свінуха
тонка
|
Накопичення
токсинів у разі постійного вживання
|
Гнойовик
чорнильний
|
Дуже
небезпечний у разі вживання алкоголю
|
|
5.Гриби умовно їстівні
|
Сирі їстівні
гриби, які можна вживати тільки після певної кулінарної обробки
|
Загальні
ознаки отруєння в легкій формі
|
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ
Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Обговорення
висновків § 53
2. «Навчимо
молодших учнів»
1) Ознаки отруєння.
2) Перша допомога: виклик швидкої допомоги (103); промивання шлунка великої
кількістю води (ледве теплої), якщо є можливість, додати калій перманганат
(марганцівку) до слабо-рожевого кольору – викликати штучну блювоту, випити
активоване вугілля (1 табл. на 10 кг ваги).
Скласти пам'ятку для себе та учнів початкової школи.
3. Відгадати
загадки та визначити отруйні й неотруйні гриби
w У лісі, в полі, біля ґанку – скрізь
росте бліда... (Поганка)
w На пеньку сидить сімейка, має
прізвисько... (Опеньки)
w Найсмачніший гриб у світі, назву його
знають діти. (Білий гриб)
1) Як відрізнити бліду поганку від опеньок?
2) Коли можна отруїтися грибами? (Період вегетації отруйних грибів в
Україні досить тривалий: від травня до листопада, тобто майже 6 місяців. Однак,
ураховуючи той факт, що різні методи обробки грибів (маринування, засолка,
сушка, теплова кулінарна обробка тощо) переважно не руйнують їхніх отрут,
нещасні випадки від споживання можуть виникати протягом цілого року. Найбільше
отруйних грибів розвивається в осінній період (серпень-жовтень). На них можна
натрапити не тільки в лісі, а й у парку, саду, полі, на лугах, у садибі.)
3) Які гриби можна збирати у своїй місцевості?
4) Де можна купляти гриби?
5) Чи є народні засоби визначення отруйних грибів?
VI. ПІДСУМОК,
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
§ 53 прочитати, вивчити отруйні гриби,
ознаки отруєння та їх попередження, першу допомогу в разі отруєння.
УРОК № 9. ЗНАЧЕННЯ
ГРИБІВ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ.
Цілі: узагальнення
знань про значення грибів у природі й житті людини; розвиток умінь визначати
їстівні й неїстівні гриби.
Очікувані
результати: учні:
§ називають їстівні й неїстівні гриби
своєї місцевості;
§ пояснюють значення грибів у природі й
для людини;
§ визначають їстівні й неїстівні гриби за
фото, малюнками, муляжами.
Основні поняття
й терміни: категорії їстівних грибів, смертельно отруйні й особливо отруйні гриби,
царство Гриби.
Тип уроку: засвоєння
нових знань.
Обладнання: таблиці
різних груп грибів або фрагменти фільмів, фото, малюнки, муляжі грибів.
Хід уроку
І.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II. МОТИВАЦІЯ
НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
III.
УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
І. Значення
грибів у природі
1. Письмова індивідуальна робота з
обговоренням, самоперевірка, взаємоперевірка або перевірка вчителем
Під час перевірки й обговорення учні
звіряють свою роботу з текстом на дошці про значення грибів у природі.
Під час усної роботи можливе
використання прийому «Очевидне – неймовірне».
w Як вплине на
природу миттєве й одночасне зникнення
всіх грибів?
«Вільний мікрофон»
«Мозковий штурм»
(Робота в
малих групах.)
2. Особливості царства Гриби
Заповнити таблицю.
(Індивідуальна
робота, обговорення.)
Ознаки рослин
|
Ознаки тварин
|
Власні ознаки
|
3. Тести
1) Органели клітин
грибів:
а) ядро; б)
цитоплазма;
в) хлоропласти; г) мітохондрії.
2) Структура тіла
грибів:
а) одноклітинні; б) багатоклітинні;
в) корені; г) грибниця.
3) Способи
живлення грибів:
а) паразити; б) хемосинтез;
в) сапрофіти; г) фотосинтез.
4) До якої групи
грибів належить пеніцил?
а) Паразитичні; б) їстівні;
в) цвілеві; г) отруйні.
5) У яких грибів є плодове тіло?
а) Мукор; б) трутовики;
в) шапкові гриби; г) цвілеві.
6) Плодове тіло складається:
а) з грибниці; б) з ніжки;
в) з шапки; г) з додаткових коренів.
7) В яких грибів спори утворюються на пластинках плодового тіла?
а) Дріжджі; б) мукор;
в) фітофтора; г) боровик.
8) Які гриби утворюють мікоризу з деревами?
а) Мухомор; б) красноголовець;
в) пеніцил; г) опеньки.
9) Чому людина культивує незначну кількість їстівних грибів?
а) Не вміє;
б) відсутні потрібні ґрунти;
в) відсутні умови для утворення
мікоризи;
г) не має потреби.
10)
Мікориза – це:
а) грибокорень; б) грибостебло;
в) гриболисток; г) грибоквітка.
11)
Отруйні гриби потрібні:
а) людині; б) тваринам;
в) людині й тваринам; г) нікому.
12)
Екологічне значення грибів:
а) продуценти; б) консументи;
в) редуценти; г) вони не входять до ланцюгів
живлення.
Ключ: 1 – а, б, г, 2
– а, б, г, 3 – а, в, 4 – в, 5 – б, в, 6 – б, в, 7 – б, в, 8 – б, 9 – а, в, 10 –
а, 11 – б, 12 – в.
II. Значення
грибів для людини
1. Класифікація грибів за значенням для
людини
1-ша група – їстівні
гриби; 2-го група – неїстівні гриби; 3-тя група – отруйні гриби; 4-та група – паразитичні гриби; 5-та група – цвілеві гриби.
Використання тексту підручника й
додаткових джерел інформації.
2. «Правильно–неправильно»
«Якщо голівка цибулі або часнику
змінить колір під час приготування грибів, серед них є отруйний».
Пояснення: потемніння
цибулі чи часнику можуть викликати як отруйний, так і їстівний гриби, залежно
від наявності в них ферменту тирозинази.
«Отруйні гриби спричиняють скисання
молока».
Пояснення: молоко скисає
під впливом ферментів типу пепсину й органічних кислот, які можуть міститися як
у їстівних, так і в отруйних грибах.
«Отруйні гриби обов'язково мають
неприємний запах, а їстівні – приємний».
Пояснення: запах
смертельно отруйного гриба – блідої поганки не відрізняється від запаху
печериці.
«Усі гриби їстівні, поки молоді».
(Робота з текстом підручника.)
«Як відрізнити отруйні гриби від
їстівних?»
IV.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Обговорити висновки § 54.
2. Відповісти на запитання § 54.
3. Запитання від школярів.
V. ПІДСУМОК,
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
§ 54 прочитати, вивчити відмінності
отруйних грибів від їстівних.
Урок
узагальнення знань учнів
по темі:
«Водорості.
Вищі спорові рослини»
Мета:
закріпити, узагальнити та систематизувати здобуті знання, визначити рівень
навчальних досягнень учнів з теми.
Тип уроку:
узагальнення і систематизації знань.
Обладнання:
різнорівневі картки-завдання.
ХІД УРОКУ
II. Перевірка
знань
Перевірка знань виконується за різнорівневими картками з використанням
тестових завдань.
Оцінювання:
I
рівень: за
кожну вірну відповідь-бал (загальна сума — 3 бали);
II
рівень: за кожну вірну відповідь-1 бал (загальна сума — 3 бали);
III рівень: за повну відповідь — 3 бали;
IV рівень: за повну відповідь — 3 бали.
Варіант
І
І
рівень
1.До
одноклітинних водоростей належить:
а)ламінарія;
б)улотрикс;
в)хламідомонада.
2.Мохоподібні
мають такі органи:
а)корінь;
б)пагін;
в)квітку.
3.Торф
утворюється із пере гнилих спресованих решток:
а)чоловічої
папороті;
б)хвоща
польового;
в)сфагнуму.
1.Вставте
пропущені слова.
1.У життєвому циклі
папороті переважає… ПОКОЛІННЯ.
2.Хвощі є... рослинами.
3.Спори у вищих спорових
рослин утворюються на...
Чому
водорості не живуть на глибинах понад 250 метрів?
Дорослі рослини
сфагнуму не мають ризоїдів. Яким чином вони утримуються у вертикальному
положенні та з допомогою чого всисають воду?
Варіант
II
І
рівень
1.До вищих спорових
рослин належать:
а)водорості;
б)папороті;
в)гриби.
2.Органоїд
клітини водоростей, що містить у собі хлорофіл, — це:
а)хлоропласт;
б)вакуоля;
в)ядро.
3.У
папоротей корені та пагони мають особини:
а)статевого
покоління;
б)нестатевого
покоління.
ІІ рівень
Вставте
пропущені слова.
1.Тіло
хвоща поділене на.... і ...
2.Спори
у папоротей знаходяться в ...
3.Тіло
водорості називається ...
Яке значення у
природі й житті людини мають вищі спорові рослини ?
ІVрівень
Мохи можуть
залишатися живими під снігом, розвиватися за незначної кількості світла, а от
без води їхня життєдіяльність практично припиняється. Чому?
Варіант
III
І
рівень
1.Статеве
Покоління переважає у життєвому циклі:
а)мохоподібних;
б)папоротеподібних;
в)хвощеподібних.
2.Вічко у клітині водоростей:
а)виконує
функцію накопичення поживних речовин;
б)бере
участь у сприйнятті світла.
3.Іод
отримують:
а)із
водоростей;
б)із
плаунів;
в)із
хвощів.
ІІ
рівень
Вставте
пропущені слова.
1.Запліднення у вищих
спорових рослин можливе тільки за наявності ...
2.Статеві органи і
статеві клітини розвиваються на ...
3.Колір бурих водоростей
залежить від ...
ІІІ
рівень
У чому полягає
практичне значення вимерлих вищих спорових рослин?
ІV рівень
Відомо,
що під час першої і другої світових воєн як перев'язочний матеріал
широко
використовували сухий сфагнум. Поясніть чому.
Варіант IV
І рівень
1.Зі спори папороті виростає покоління:
а)статеве
б)нестатеве.
2.Хламідомонада
належить до групи:
а)одноклітинні;
б)багатоклітинні;
в)колоніальні.
3.Морська
капуста — це:
а)ламінарія;
б)хлорела;
в)спірогира.
ІІ
рівень
Вставте
пропущені слова.
1.Відділи
рослин, які належать до вищих спорових,— це...
2.Водорості,
які мешкають на найбільших глибинах, — це...
ІІІ
рівень
За яких умов
водорості можуть існувати в ґрунті?
ІVрівень
Якщо один кінець
пучка сухого сфагнуму опустити у посудину з водою,
а інший - у порожню, то в
порожній посудині невдовзі з'явиться вода. Чому?
Варіант V
І рівень
1.Мохоподібні мають:
а)корені;
б)ризоїди;
в)кореневище.
2.Вищі
спорові рослини розмножуються з допомогою:
а)насіння;
б)спор;
в)насіння
і спор.
3.Кількість
води в клітині хламідомонади регулюють:
а)травні
вакуолі;
б)скоротливі
вакуолі;
в)вічко.
ІІ
рівень
Вставте
пропущені слова.
1.Сучасні папоротеподібні
є... рослинами.
2.До нитчастих водоростей
належить...
3.Розміри ламінарії
досягають... метрів.
ІІІ
рівень
У сухих степах
та напівпустелях на поверхні ґрунту ростуть особливі види мохів. В який час і
за яких умов можливе їхнє статеве розмноження?
IVрівень
Відомо,що
під час першої і другої світових воєн, як перев’язочний матеріал широко
використовували сухий сфагнум. Поясніть чому.
Варіант IV
І рівень
1.Зі спори папороті виростає покоління:
а)статеве;
б)нестатеве.
2.Хламідомонада
належить до групи:
а)одноклітинні;
б)багатоклітинні;
в)колоніальні.
3.Морська
капуста — це:
а)ламінарія;
б)хлорела;
в)спірогира.
ІІ
рівень
Вставте
пропущені слова.
1.Відділи
рослин, які належать до вищих спорових,— це...
2.Водорості,
які мешкають на найбільших глибинах, — це...
ІІІ
рівень
За яких умов
водорості можуть існувати в ґрунті?
ІVрівень
Якщо один кінець
пучка сухого сфагнуму опустити у посудину з водою, а інший — у порожню, то в
порожній посудині невдовзі з'явиться вода. Чому?
Варіант V
І рівень
1.Мохоподібні мають:
а)корені;
б)ризоїди;
в)кореневище.
2.Вищі
спорові рослини розмножуються з допомогою:
а)насіння;
б)спор;
в)насіння
і спор.
3.Кількість води в клітині
хламідомонади регулюють:
а)травні
вакуолі;
б)скоротливі
вакуолі;
в)вічко.
ІІ
рівень
Вставте
пропущені слова.
1.Сучасні папоротеподібні
є... рослинами.
2.До нитчастих водоростей
належить...
3.Розміри ламінарії
досягають... метрів.
ІІІ
рівень
У сухих степах
та напівпустелях на поверхні ґрунту ростуть особливі види мохів. В який час і
за яких умов можливе їхнє статеве розмноження?
ІVрівень
Що спільного та
відмінного між водоростями та вищими споровими рослинами?
Варіант
VI
І
рівень
1.Листки у плауноподібних є виростами:
а)стебла;
б)кореня;
в)кореневища.
2.«Цвітіння води»
спричиняють водорості:
а)одноклітинні;
б)бурі;
в)червоні.
3.Покоління, на якому
утворюються спори:
а)статеве;
б)нестатеве.
ІІ
рівень
Вставте пропущені
слова.
1.До
світла хламідомонада орієнтується з допомогою...
2.Колір
червоних водоростей залежить від...
3.У
коробочці зозулиного льону знаходяться...
ІІІ
рівень
У чому особливості будови листка
сфагнуму? Як будова пов'язана з функціями?
ІVрівень
Водорості, як і всім рослинам, для
живлення потрібне сонячне світло, через що більшість із них живе в морях і
океанах поблизу поверхні. Проте бурі й червоні водорості можуть жити на значних
глибинах, куди світло майже не проникає. Поясніть це явище.
9
клас
Урок
на тему:
«Робота
серця»
Мета уроку:
Дати поняття про автоматію серцевого м'яза, про серцевий цикл та фази серцевого
циклу, про нервову і гуморальну регуляцію роботи серця; з'ясувати причини
невтомної роботи серця; використати між предметні зв'язки для мотивації
навчальної діяльності, осмисленого засвоєння нового матеріалу, виховання
гуманних почуттів.
Хід уроку .
І.Оголошення теми уроку і ознайомлення
із його завданнями.
Звертається увага учнів на завчасно записані
на дошці основні поняття теми. На уроці розглядаються питання: як працює серце
людини, чи завжди воно працює однаково, чому воно може працювати без помітної
втоми протягом життя? Епіграфом уроку можна взяти слова С.Маршака:
Пусть каждый день и каждый час
Вам новое добудет.
Пустьбудет добрым ум у вас,
А серце умным будет.
ІІ.Актуалізація опорних
знань.
Коротка фронтальна бесіда з учнями за
питаннями:
1)Що
таке кровообіг?
2)Які
ви знаєте органи кровообігу?
3)Який
орган забезпечує рух крові в організмі, проштовхує кров у кола кровообігу?
ІІІ. Вивчення нового
матеріалу.
Серце
порівнюють з насосом, що проштовхує кров у кола кровообігу. Серце людини в
стані відносного спокою робить близько 70— 75 скорочень за хвилину. На один
серцевий цикл, таким чином, потрібно 0,8 секунди. Як ви гадаєте, що є причиною
таких скорочень? Учні висловлюють думку про можливість впливу. Але чи тільки в
нервовій системі справа? Учні одержують завдання прочитати статтю: «Серце
работает после смерти» в книзі Зверева «Книга для чтения по анатомии и
физиологии человека» і поміркувати над тим, що є основною думкою в цій статті,
а також знайти відповідь на запитання вчителя. Вчитель з учнями обговорює зміст
статті. В параграфі 21 підручника учні знаходять визначення автоматії серцевого
м'яза.
Автоматія—
це здатність серця ритмічно скорочуватись під впливом імпульсів, що виникають у
ньому самому. Автоматія серця зумовлена
періодичним виникненням збудження в особливих клітинах серця (нетипова м'язова
тканина). Групи цих клітин утворюють так звану провідникову систему серця.
Центр автомати серця розташований у стінці правого передсердя. Спочатку
збудження
під впливом змін
в обміні речовин виникає саме там, потім передається по всій провідниковій
системі, охоплюючи спочатку передсердя, а потім — шлуночки. Серце виконує
титанічну роботу. За добу воно скорочується сто тисяч разів, за 70 років — 2,5
млрд., разів. За одне скорочення серце виштовхує в коло кровообігу 150 мл
крові, за 70 років життя — 183 млн. літрів крові.
Відносно
невеликий м'язовий орган — серце, вага якого 300 г (1
/200 частина маси тіла), потребує для своєї роботи 1/20 частину енергії. Щоб
усвідомити колосальний масштаб роботи, яку виконує серце в організмі, учні
попередньо одержали домашнє завдання розв'язати фізичні задачі на тему :
«Енергетика
серцевої діяльності» (із змістом задач можна ознайомитись в додатку). Не
вдаючись в деталі розв'язків, на уроці перевіряються основні результати.
З
метою знайти відповідь на питання «В чому полягає невтомна робота серця?»
проводиться вивчення циклу діяльності серця. Учні пригадують терміни для позначення
скорочення серця (систола) та розслаблення серця (діастола). При нормальній
частоті скорочень серця (73—75 уд/хв.) повний цикл серцевої діяльності
продовжується 0,8 секунди. Цикл діяльності серця складається з трьох фаз :
1фаза
— систола передсердь (0,1 сек.);
2фаза
— систола шлуночків (0,3 сек.);
3фаза
— загальна пауза (0,4 сек,).
Учні
розкреслюють в зошиті таблицю. Вчитель більш детально розповідає про кожну фазу
серцевого циклу, звертаючи увагу на стан камер серця та клапанів.
При цьому користуються динамічною таблицею з
зображеннями серця.
Таблиця
1. Фази серцевого циклу та їх тривалість Що
відбувається в серці
1.
Систола передсердь, 0,1 сек.
2.
Систола шлуночка, 0,3 сек.
3.
Загальна пауза, 0,4 сек.
Учні
одержують завдання підрахувати, скільки відпочивають та скільки працюють
протягом одного циклу шлуночки, передсердя і серце в цілому.
Учні,
які встигли заповнити таблицю під час розповіді вчителя, працюють індивідуально
над розв'язанням задачі.
Задача.
Уявіть ритмічну роботу серця 80-річної людини і, виходячи з тривалості фаз
серцевого циклу, визначте, скільки років з 80 у нього спочивали:
а)
м'язи передсердь; б) м'язи шлуночків. Після заповнення таблиці всіма учнями
оголошуються результати задачі.
Зробити висновки:
Чому ж серце працює невтомно протягом всього життя? Причина невтомної роботи
серця — в ритмічному чергуванні скорочень та розслаблень, тобто в періодичності
зміни роботи та відпочинку. Вчитель показує модель серця і періодичну таблицю
хімічних елементів Менделєєва і просить знайти спільне між цими двома
об'єктами. Періодична зміна фаз роботи та відпочинку серця. Періодична зміна
властивостей хімічних елементів в залежності від порядкового номера або заряду
ядра атома. Періодичність в природі представлена дуже широко. В живій природі
можна знайти скільки завгодно прикладів повторюваності, періодичності,
ритмічності. Тому що повторюваність, ритм є формою існування всього живого.
Найяскравішим прикладом ритмічної роботи в організмі є серце. Періодичність
діяльності серця відображає його електрокардіограма. Цей метод має надзвичайно
велике значення для визначення правильної роботи серця та встановлення
діагнозу. Учні розглядають приклади електрокардіограм, а вчитель в цей час
звертає їх увагу на те, що ритм та амплітуда цих коливань можуть бути різними.
Можна згадати слова великого Геракліта: «Цей світовий порядок не створений
ніким з богів і ніким з людей, але він був, є і буде вічно живим вогнем, мірами
згасаючий і мірами спалахуючий». А тепер робимо невеличку ліричну паузу, щоб
відпочити і перейти до наступного етапу уроку. В усі часи серце було у пошані у
поетів, мислителів, лікарів. Скільки віршів, пісень, поем написано про серце,
скільки прислів'їв та приказок можна почути. Як багато епітетів характеризують
серце!
Вчитель
звертається до творчого завдання учнів.
Учні називають назви художніх творів, у яких би згадувалось серце. Серце з його
різноманітними почуттями дуже часто згадується в народних піснях. Учні наводять
приклади декількох пісень, які вони завчасно розшукали. Як же можна пояснити з
біологічної точки зору, чому серце наділяють такими різноманітними епітетами і
почуттями? Чи завжди серце працює однаково? Саме . Тепер логічно перейти до
вивчення питання про
регуляцію
роботи серця. Збільшення чи зменшення хвилинного об'єму крові, що перекачується
серцем, може змінюватись за рахунок зміни ритму та сили скорочень серця. Серце
дуже чуйно реагує на зміни в навколишньому середовищі. IV.Закріплення вивченого
матеріалу
Вчитель задає
учням такі питання:
1.Які
види регуляції функцій організму ви знаєте?
2.Що
таке нервова регуляція?
3.Що
таке гуморальна регуляція?
Після
одержаних відповідей вчитель звертається до опорної схеми та пояснює її.
Питання нервової регуляції роботи серця висвітлив у своїх роботах Л.Павлов ще
на початку своєї багатогранної наукової діяльності. Збудження, що приходить від
рецепторів різних органів по доцентрових нервах у центральну нервову систему,
переходить відцентрові нерви, які змінюють роботу серця. Подразнення рецепторів
шкіри, носової порожнини, вуха, ока може рефлекторно впливати на частоту і силу
серцевих скорочень (наприклад, зануренні холодну воду сповільнює на декілька
секунд роботу серця і воно немовби «завмирає»). Емоційний стан людини
(піднесений або пригнічений) такі рефлекторно впливає на роботу серця. Біль,
страх, небезпека, фізична робота приводять до змін у роботі серця. Поряд з нервовою системою на роботу серця
впливають і різні; речовини (див. опорну схему).
Висновок: Нервова та гуморальна регуляція — дві сторони єдині
нейрогуморальної регуляції, які пов'язані одна з одною і разом забезпечують
точне пристосування роботи серця до потреб організму і умов навколишнього
середовища. Останні 5 хвилин уроку використовуються
для закріплення матеріалу за допомогою завдання-тесту (див. додаток).
V.Підводяться підсумки уроку.
Вчитель ще раз звертається до п тань уроку і з'ясовує, чи
всі поняття, які записані на дошці, були засвоєні.
Додаток: Задачі (енергетика серцевої
життєдіяльності)
ЗАДАЧА
1. Визначити роботу, яку виконує серце дорослої люд ни за день, якщо вона
еквівалентна підійманню вантажу масою 1 т на висоту 14м.
ЗАДАЧА
2. Чи можна вивести на земну орбіту вантаж масою ' якщо скористатись енергією,
яку використовує серце за 70 років життя людини?
ЗАДАЧА
3. Відомо, що серце дорослої людини перекачує кров приблизно за 1 хвилину.
Вважаючи її об'єм рівним 5 л, обчисліть загальний об'єм, перекачаний серцем за
1 рік.
Немає коментарів:
Дописати коментар