Творчі завдання на уроках біології як засіб формування ключових компетентностей учнів

Управління освіти, молоді та спорту

Великоновосілківської районної

державної адміністрації

Донецької області

Андріївська загальноосвітня школа І – Ш ступенів

Педагогічна майстерня:

Творчі завдання на уроках біології як засіб формування ключових компетентностей учнів

Пугач Ірина Михайлівна,

учитель біології вищої категорії,

учитель - методист

Андріївської ЗОШ І – ІІІ ступенів

Великоновосілківського району

Донецької області

2007 рік

Сучасна школа як соціально-педагогічна система покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які б відповідали цілям розвитку особистості й сучасним вимогам суспільства. Щоб гідно жити в сучасному суспільстві, особистість повинна бути компетентною в різних сферах діяльності.

Школа має допомагати учням в оволодінні технологіями життєтворчості, створити умови дня розкриття потенціалу самопізнання, самооцінки, самопрограмування, самоактуалізації, саморегуляції, самореалізації, самоконтролю, інтеграції в соціокультурний простір.

Метою освіти є формування рівня соціальної зрілості учнів, достатньої для забезпечення їхньої автономності, самостійності в різних сферах життєдіяльності. Компетентісний підхід покликаний подолати прірву між освітою й життям.

Програма впровадження компетентісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес спрямована на системне формування життєвої компетентності учнів, їхньої здатності успішно розв’язувати завдання у різних сферах життєдіяльності, на забезпечення науково-методичної підтримки у цій сфері.

Підвищення життєвої компетентності, звичайно, неможливе без постійного самовдосконалення особистості: новий рівень життєвої компетентності спонукає людину до визначення нових цілей, сприяє її більш якісному самовдосконаленню, завдяки якому відчувається нарощування життєвої компетентності особистості.

В оцінюванні сформованості ключових компетентностей учнів виділяють наступні технології:

                            1.       Розв’язання ситуативних завдань.

                            2.       Використання методу проектів.

                            3.       Постановка та розв’язання проблемних завдань.

                            4.       Використання дослідної роботи

Впроваджуючи компетентісно орієнтований підхід у навчанні, ми формуємо творчі здібності учнів.

Творчі завдання – це взаємозв’язок пізнавального та розумового завдань. Його розв’язання вимагає від учня застосування раніше засвоєних знань та вмінь у новій ситуації, їх комбінацію та переплетення, побудову їх на основі способу розв’язання, бачення нової проблеми в традиційній ситуації, бачення структури і нової функції об’єкта. Важливе також напруження думки, збудження розумової діяльності.

Складаючи творчі завдання, ми виходимо з таких критеріїв:

                            1.       Умова завдання має грунтуватися значною мірою на вже відомих учням знаннях та вміннях.

                            2.       Містити суперечності між відомим та науковим – проблему.

                            3.       Викликати цікавість до розв’язання, концентрувати увагу школяра.

                            4.       Містити пізнавальну новизну, елементи труднощів під час її розв’язання.

Використання творчих завдань дає змогу перевірити, як учень навчився оперувати, й одночасно вчить самостійного пошуку нових знань і способів діяльності.

Отже, творчі завдання, на відміну від репродуктивних, здатні підняти школярів на більш високий рівень їхнього розумового розвитку.

Методика розв’язання пропонованих нами творчих завдань включає в себе ланцюжки рішень окремих пізнавальних підзавдань, кожне з яких носить переважно репродуктивний характер і не становить особливих труднощів. Учень легко може їх виконати, спираючись на вже набутий обсяг знань. Сукупність таких підзавдань породжує творчість школяра.

Вміння розбити завдання на підзавдання, встановити послідовність їх розв’язку, логічний хід міркувань і становитиме основну складність під час вирішення вихідного матеріалу.

Такий підхід активізує розумову діяльність учнів, а отже, приводить до нестандартних розв’язань.

Знайомлячись із умовою завдання, учні часто сумніваються у своїх можливостях щодо його виконання. Але з кожним кроком міркувань ці сумніви розсіюються.

Як приклад можна запропонувати варіанти творчих завдань та питань. які ми застосовуємо підчас вивчення теми «Кров і кровообіг» у 8 класі.

Під час вивчення теми ставимо триєдину мету:

                            1.       Навчальна: формувати в учнів . нові анатомо-фізіологічні поняття про внутрішнє середовище організму, склад крові, переливання та зсідання крові, фагоцитоз, імунітет, гомеостаз, інфекційні захворювання, запобіжні щеплення, будову та роботу серця, велике та мале кола кровообігів; формувати загальнобіологічні поняття про клітинну будову організму, взаємозв’язок будови та функції, удосконалювати вміння працювати з мікроскопом, підручником, надавати, першу допомогу в разі кровотеч.

                            2.       Виховна: здійснювати моральне, фізичне та гігієнічне виховання школярів, доводячи загрозу СНІДу, наркотиків, алкоголю, паління, користь запобіжних щеплень, фізичних вправ для зміцнення серця; вчити дотримуватися гігієни серцево-судинної системи; надавати першу допомогу в разі кровотеч.

                            3.       Розвивальна: розвивати інтелектуальні здібності, логічне мислення, мову учнів шляхом організації їхньої спрямованої розумової роботи на уроках, удома; вчити формувати висновки із фактів, самоспостережень, аналізувати та порівнювати їх.

Завдання 1

Доведіть, що судини, які проглядаються під шкірою руки, – вени.

Базові знання для виконання завдання: поняття артерії, вени.

Хід міркувань

                   1.   Учитель. Які судини називаються артеріями, венами?

                   2.   Учитель. Отже, щоб довести, що судини, які проглядаються під шкірою руки, – вени, треба встановити...

Учні. ...напрямок руху по них крові: від серця або до серця.

                   3.   Учитель. Для цього проведемо дослід: на руку в передпліччі або кисті накладемо пов’язку, але не дуже тугу. Що спостерігаємо?

Учні. Спостерігаємо набухання судин нижче пов’язки.

                   4.   Учитель. Чому набухають судини саме нижче пов’язки?

Учні. Припинився відтік крові до серця, значить, ці судини – вени.

Пропоноване наступне завдання є логічним продовженням попереднього, але вимагає більшого обсягу знань. Для його виконання доцільно використати мал. 40 на с. 88 підручника «Біологія людини» для 8—9 класів се¬редніх загальноосвітніх шкіл.

Завдання 2

Пояснити, чому набрякає палець, якщо його перетиснути біля основи. (Перетяжка має бути не дуже туга.)

Хід міркувань

                   1.   Учитель. У яких напрямках рухається кров по артеріях, венах, лімфа – по лімфатичних судинах?

Учні. Кров рухається по артеріях від серця, по венах до серця. Лімфа рухається по лімфатичних судинах до венозної системи.

                   2.   Учитель. Які особливості будови, стінок артерій, вен, лімфатичних судин?

Учні. Стінки артерій більш товсті й міцні, ніж стінки вен та лімфатичних судин, тому що містять більше еластичних і м’язових волокон.

                   3.   Учитель. Чи припиниться приплив крові по артеріях і відтік крові по венах, лімфи по лімфатичних судинах після перетяжки? Поясніть чому?

                   4.   Учитель. Що відбуватиметься у капілярах, якщо не буде відтоку крові, а слабкий приплив продовжуватиметься?

                   5.   Учитель. Чи зможе тканинна рідина далі дифундувати до лімфи?

Підбиваючи підсумки цієї співбесіди, доцільно запропонувати учням намалювати в зошитах схему, що пояснює причини набряку.

Таким чином, творчі завдання дають змогу перевірити міру засвоєння набутих і активізують процес отримання нових знань.

Запропоновані завдання можна застосовувати на уроці, використовуючи форми групової роботи учнів (за методом мозкового штурму) на етапі закріплення матеріалу або на початку окремих тем як проблемної ситуації.

Можна запропонувати завдання для домашнього виконання з подальшим обговоренням результатів на уроці. Це дасть змогу перевірити творчу роботу кожного школяра.

Отже, застосування на уроці завдань творчого характеру дає змогу:

                            1.       Підвищити інтерес учнів до предмета, що є однією з головних умов ефективності навчання.

                            2.       Закріпити знання учнів шляхом залучення їх до виконання різноманітних навчальних і практичних завдань.

                            3.       Розвивати індивідуальні можливості й творчі здібності школярів.

                            4.       Вчити пояснювати явища, що відбуваються у природі, біологічні процеси.

У процесі виконання таких завдань учні вчаться лаконічно і чітко висловлювати свої думки, формувати відповіді й висновки. Отже. творчі завдання активізують навчання учнів, що сприяє формуванню творчої особистості, здатної використовувати отримані знання для виконання практичних завдань у нестандартних ситуаціях.

Творчий підхід допомагає вчителю перенести «центр ваги» вивчення нового матеріалу на урок, що звільняє час удома, який можна використовувати для подальшого закріплення.

Творчий підхід до уроку робить уроки пізнавальними, цікавими, захоплюючими, як відзначав А. П. Макаренко: «Дзвоники в душах дітей видають диво-мелодії – відповідна реакція дітей на творчий підхід учителя...»

Дозволяють зробити їх такими інноваційні методики, інтерактивні форми навчання, що допомагають будь-якому вчителю залучити дітей до розумової діяльності, вибрати посильне завдання, одержати результат, побачити плоди своєї праці, які сприяють мобілізації в учнів максимуму сил та енергії на навчання, одержання знань.

У практиці моєї роботи розроблена система узагальнюючих уроків (узагальнення та систематизації знань). Вони ж можуть бути й атестаційними уроками з теми. Ці уроки допомагають усебічно охопити. перевірити, узагальнити й закріпити знання теми: знання теорії, уміння, навички проведення дослідів, роботу з опитувальником, біологічним диском з використанням міжпредметних зв’язків з хімією, географією, літературою, медициною, музикою, екологією.

Такі уроки навчають працювати творчо, запальне, переживати за свою роботу й роботу своїх товаришів, об’єктивно давати оцінку й самооцінку. Ці уроки дозволяють учням усвідомити предмет біологію як систему природно-наукових знань, розширюють кругозір дітей, змушують логічно осмислювати навколишній світ, дійсність, бачити своє місце в цій складній системі.

Така форма уроків дає можливість кожному учню всебічно виявити себе й одержати атестаційний бал, що їх задовольняє.

Щоб розвивати у дітей творчі здібності, сам учитель повинен працювати творчо. Крім уроків узагальнення та систематизації знань, розроблені й проведені інтегровані уроки з нестандартним підходом до вивчення, закріплення, відпрацьовування вмінь і знань, перевірки знань учнів.

Розбудити закладений в кожній дитині творчій початок, навчити працювати самостійно і допомогти зрозуміти та знайти себе, зробити перші кроки у творчості для радісного та щасливого – до цього я прагну, організовуючи свої уроки. Не всі учні стануть біологами, але всім їм доведеться жити у світі величезної інформації – такі уроки вчать жити. Світ переступив межу тисячоліть. Яким буде наше майбутнє? Як допомогти розкритися багатству індивідуального світу дитини? Як організувати навчальний процес, щоб в очах дитини не згас вогник допитливості, творчості, знахідок? Допомогти в цьому може розвивальний характер навчання, підкріплений пізнавальним інтересом, творчістю фантазії, логічним осмисленням, умінням узагальнювати, аналізувати, робити висновки.

Тож нехай наші учні переростають своїх учителів, а учителі дійсно пишаються ними. Адже в цьому й полягає сенс нашої творчої праці, нашого життя.

Науково-методичний журнал «Біологія» № 14 (170),

травень 2007 р., с. 2 – 3.