Міністерство
освіти і науки України
Управління
освіти, молоді та спорту
Великоновосілківської
районної державної адміністрації
Донецької області
Загальноосвітня
школа І – ІІІ ступенів села Андріївка
Збережемо нашу
Землю
блакитною і зеленою
(екологічний вечір)
Матеріал підготувала
Вчитель біології
Пугач І. М.
2015 рік
Збережімо нашу Землю блакитною і
зеленою
(Екологічний вечір)
Мета. Викликати в
учнів почуття відповідальності за майбутнє України і Землі в цілому, розширити
і поглибити знання вихованців з основ екологічних знань.
Зал прикрашений саморобними плакатами та малюнками на екологічну
тему. Позаду сцени – зображення Землі і лозунг – назва вечора: «Збережімо нашу
Землю блакитною та зеленою». Звучить мелодія. На сцену виходять двоє ведучих.
Демонструються слайди з пейзажами нашої Батьківщини.
Земля!... Яка вона?...
1-й ведучий.3емля народжує
прозорі струмки та могутні потоки, трави та дерева. Вона носить на собі океани.
Хмаринки та їхні тіні. Приймає всі дощі, сніги та тумани. Розкривається жерлами
вулканів. Пускає птахів у небо та по всіх лісах – швидких тварин, звірів.
2-й ведучий. Земля гойдає на
собі листя. Тут на Землі, за кожним селом – дорогі могили рідних та близьких,
невідомих мандрівників, захисників землі нашої. На всіх великих просторах –
задніпровських, задонських – торкнись цієї землі й доторкнешся заліза шолома,
прибитого гренадерського ківера, іржавої солдатської каски – тонкої, тендітної,
легкої.
1-й ведучий. Людину Земля
завжди захоплювала своїм вічним відродженням, кругообігом весни та зими,
нескінченністю своїх горизонтів. Хотілося глянути: що ж там, за зорею, за
сусіднім селом, за лугом? І людина вирушила в дорогу, залишаючи рідну домівку.
2-й ведучий. Невідомими
доріжками йшов землепроходець, замінюючи ладдю конем, ранив ноги камінням, поки
не дихне йому в лице солоною піною блакитний океан. Стояла людина на краю землі
сива, постаріла в мандрах, і величезною здавалась йому землю! І слабка, і мала
була людина перед силами природи!
(На сцені з'являються двоє учнів, які ведуть
першу рубрику. Вони коротко повдомляють мету вечора пропонують глядачам, що
сидять в залі, декілька питань. За кращі відповіді присутні отримують
спеціальні фішки, переможців в кінці вечора нагороджують).
Питання.
1. Що це означає?
(Демонструються три плакати на екологічну тему, зміст яких треба пояснити).
2. Пояснити з
позиції екології наступні прислів'я: «Бережливість – краще багатства...», «Без
хазяїна домівка сирота...», «Як аукнеться, так і відгукнеться...».
3. Назвіть
національні парки та заповідники України.
4. Назвіть заказники
Сумщини.
5. Що ви знаєте про
цих тварин? (Демонструються слайди із зображення сумчастого тигра, тура та
ін.).
6. Назвіть ці
рослини. (Ведучі показують плакат з малюнками рослин Сумщини, що охороняються).
На спеціальній
підставі закріплюється назва наступної рубрики. Ведучі голосно читають її
назву.
Як ми дійшли до
життя такого?
Якби була можливість на машині часу перенестися на декілька
тисячоліть назад і піднятись над територією сьогоднішньої густонаселеної
Європи, то ми б помітили дуже мало ознак існування людини подекуди групи
примітивних куренів, багаття, вузькі стежинки, що відразу губляться за
поселеннями. І ліси, ліси...
Можливо, нам би вдалося побачити полювання на дикого звіра. У той
час зі своїм примітивним знаряддям людина не могла нанести природі якогось
істотного збитку. Вона сама була частиною природи і не відокремлювала себе від
неї.
З розвитком тваринництва та землеробства починається новий етап у
розвитку людства. Голод перестав бути постійним супутником людей. Їх
становиться більше. І відповідно зростає тиск людини на природу. Випалюються
вирубуються ліси, розростаються поселення, прокладаються дороги, під тиском
людини все глибше в ліс відступають тварини, а деякі зникають зовсім. Так, на
думку деяких вчених, не без допомоги людини зникли мамонт, шерстистий носоріг,
печерний ведмідь.
З появою залізних знарядь цей процес прискорюється. Спис і стріли
з металевими наконечниками все частіше знаходять свою жертву, під тиском
залізної сокири тріщать і відступають ліси, діброви, і їх місце займають нові
поля.
Населені пункти стають крупнішими, удосконалюються транспортні
засоби, розвивається суднобудівництво. Люди намагаються зазирнути за горизонт,
і ось вже гойдаються на хвилях каравели, і моряки, що чудом повернулися з
плавання, стверджують: океан не має берегів, земля неосяжна, в невідомих краях
багато дичини. І ось вже не за горами колонізація Африки та Америки, винищення
корінного населення, а водночас і місцевих тварин та рослин. Людина навчилася
прокладати канали і осушувати болота. Народився лозунг «Підкоряй природу!»
Ведучі (хором). Підкоряй
природу!
Створене нове водосховище.
Ведучі (хором). Людина підкоряє
природу!
Відкрито нове родовище, і в тайзі
побудовано новий комбінат, поселення, прокладена залізниця.
Ведучі(хором). Людина підкоряє
природу!
Ранок. 12 квітня 1961 рік.
У цей день увесь світ дізнався про Ю.А. Гагаріна, почув його
слова: «Маленька блакитна планета». Виявилось, що нашу планету можна облетіти
всього за 108 хвилин.
І ті ліси, що з поверхні землі здавалися безкраїми, можна просто
окинути зором, можна оглянути неосяжні океани, перерахувати звірів в лісі та
запаси риби в річках, заглянути в надра землі, перерахувати запаси корисних
копалин.
І виявляється, континенти розташовані зовсім не далеко один від
одного, і всі люди, що живуть на нашій планеті, здаються зверху, з космосу,
всього лише пасажирами одного космічного корабля, що пливе по дійсно безмежному
океану – Всесвіту, і, незважаючи на різний колір шкіри, у всіх цих людей одні й
ті ж самі проблеми: люди хочуть бути здоровими, довго жити, виховувати дітей.
Для цього потрібен мир, потрібне ясне сонце над головою, чиста вода, свіже
повітря, блакитне небо.
І тому не в підкоренні полягає потреба природи, а в глибокому
пізнанні законів. Починаючи з 60-х років XX століття людство все більше
приходить до думки про це, все більше хвилюють дітей людей проблеми екології.
Створюється Червона книга, оголошується міжнародна екологічна програма дослідження
загальних біосферних явищ.
Ведучі(хором). Люди
схвильовані, і є чим!
Вода – початок
всіх початків!
Давайте подивимось на карту. Наша планета має назву Земля по
непорозумінню: на сушу припадає біля однієї третьої її території, а все інше –
вода! Правильніше було б назвати планета Вода!
Колись давно в тій воді зародилось життя, а потім живі істоти
вийшли не сушу, пристосувались до нового середовища. З'явилась людина , виросли
поселення, міста, задиміли труби заводів. І люди стали помічати, що води стало
катастрофічне не вистачати. В це повірити важко. Чи можливе таке? Це на
нашій-то планеті де майже кожного тижня бувають страшні паводки, коли
несподівано розливаються ріки, коли в цій воді буквально захлинаються люди!
Все це так. Але лихо в тому, що вода поширена на нашій планеті
нерівномірно – де густо, а де й пусто. Роками не випадає жодної краплі опадів у
пустелях Африки, Америки, Монголії.
А ось ми звикли, що повернувши кран, завжди можемо отримати
будь-яку кількість холодної чи гарячої води. Велика кількість води потрібна для
промислових цілей: для виплавки однієї тонни чавуну – 300 м3 води,
нікелю – 4000 м3, для отримання однієї тонни капронового волокна –
5600 м3. А скільки води потрібно для вирощування
сільськогосподарських культур!
Факти, факти, факти!
Прісна вода, придатна для використання, складає на Землі лише біля
2 відсотків, причому ¾ її приходиться на льодовики Арктики й Антарктиди. Ось
чому зараз майже чверть населення нашої планети не забезпечена питною водою.
Все частіше й частіше можна почути про питний голод!
Гонконг отримує питну воду лише з Китаю по трубах. На воді, що
підвозиться існує ціла держава – Алжир! Нестача чистої води відчувається і в
Югославії, Греції, де вона ціниться вище за вино!
За повідомленням преси, Німеччина, Голландія, Данія планують
закупку чистої води в Швеції. Пропонується поставляти її в ці країни по
трубопроводу. Розробляється проект поставки питної води з Аляски в Канаду, США,
Мексику. У посушливих районах води не вистачає так само, як хліба. Люди носять
її у бідонах на великі відстані. Біля 80 % захворювань в цих районах пов'язано
з неякісною водою.
На думку вчених, Рейн являє собою насичений розчин дьогтю! Вода
цієї річки містить десятки тисяч тонн різних шкідливих солей, отруйних речовин.
Стік кислот в ріку Південний Потомак досягнув таких розмірів, що там заборонено
не тільки купатися, але і користуватися алюмінієвими та дерев'яними ложками –
їх роз'їдає кислота!
У Данії різко зросла забрудненість морських просторів
нафтопродуктами. Оцінюючи наслідки, спеціалісти використовують термін «екологічна
катастрофа». За 40 днів плавання океаном екіпаж парусного судна «Ра», яким
командував Тур Хейердал, так і не побачив чистої води.
Океан седой гремит набатом.
От таит обиду в глубине,
Черные раскачивая пятна
На крутой разгневанной волне.
Стали люди сильными, как боги,
И судьба земли у них в руках.
Но темнеют страшные ожоги
У земного тара на боках.
Мы давно освоили планету.
Широко шагает новый век.
На земле уж белых пятен нету.
Черные сотрёшь ли, человек?
У воду потрапляють залишки добрив з полів, що має негативні
наслідки. Змінюється хімічний склад води, бурхливо розростаються водорості в
озерах і водосховищах, порушується біологічний кругообіг води. Проникаючи в
підземні шари Землі, азотні сполуки роблять непридатною для пиття колодязну
воду.
Де ж вихід?
Вчені пропонують:
1) створювати
безвихідні виробництва із закритим циклом, що виключає спускання води в річки;
2) на всіх
підприємствах будувати ефективні очисні споруди;
3) економно
використовувати воду.
В багатьох країнах світу на підприємствах і в квартирах стоять
лічильники води. Згадайте, як часто у нас вдома без користі п'ється вода! Чи
завжди ми закриваємо кран, наливши води чи помивши руки? Цілі ріки такої
дорогої для держави і такої дешевої для нас води зникають в каналізації.
Спеціалісти підрахували, що подачу води можна б було скоротити на 21%, якщо б
люди були економними!
Чи виносити сміття з хати?
«Армії найстрашніших ворогів збираються в повній тиші, і ніхто не
слідкує за їх небезпечною силою. Їх все більше, і помилування від них не чекай.
Спочатку на їх бік перейде все, що ми маємо, а потім і сама Земля буде належати
тільки їм. У пустельних місцях збираються загарбники, порівняно з якими Чингізхан
і Наполеон – безпомічні діти. Ці місця називаються звалами, ім'я цих ворогів –
відходи!»
Так образно писали про важливішу проблему сучасності захисники
оточуючого середовища.
У своєму житті ми неодноразово замислювались над проблемою сміття
і не знаємо, куди вивозити свій малосимпатичний вантаж.
Ми з дитинства звикли до того, що чистота – основа здоров'я! І нам
важко уявити, у що перетворилися б наші міста, якщо б сміття не вивозилося
щоденно! Лавина сміття погрожує поховати міста під собою!
Ведучі(хором). Факти, факти,
факти!
Спеціалісти підрахували: якщо сміття не знищувати, то через 10 – 15
років воно вкриє всю нашу планету шаром товщиною 5 м! Не можна палити відходи.
Це приносить шкоду здоров'ю людей, так як при горінні поролону, лаків, фарб,
пластмаси у повітрі виділяються дуже отруйні гази.
Ведучі(хором). Не розпалюйте
вогнищ у місті!
Немає кращого місця для розведення мух, тарганів, пацюків, мишей.
Ніж купи побутових відходів. Якщо ви скрізь розкидаєте шматки хліба та інші
залишки свого обіду, вас навряд чи назвуть охайною людиною, але ви можете
сміливо претендувати на звання кращого друга вищеназваних істот!
Довше за все розкладаються у землі скло, гума і пластмаса. Для
розкладання скла потрібно 2000 років.
Де ж вихід?
Найбільш перспективний шлях – створення заводів по переробці
сміття. Найбільша проблема – знищення старих гумових покришок і пластмаси.
Кінцевого вирішення цієї проблеми ще нема, хоча є перспективні розробки.
Дайте коток свіжого повітря!
Розповідає американський вчений Баттон: «З грудня 1952р. у Лондоні
був чудовий день. У небі були пухнасті хмаринки, вітер з Північного моря приніс
прохолодний, свіжий вітер, люди вдихали його, насолоджувались і раділи чудовій
погоді.
4 грудня сила вітру зменшилася, хмари закрили все небо, у повітрі
відчувся запах диму. Із багатьох тисяч труб тихо піднімались уверх залишки
вугілля, що не згоріли, – горючі гази, попіл. Великі частинки сажі падали на
вулиці, сипалися на одяг перехожих, а менші летіли у повітрі.
5 грудня вітер затих, на місто впав туман, він погіршив видимість,
ускладнив рух транспорту. Запах диму посилювався з кожною годиною. Вже в десяти
метрах нічого не було видно, перехожі йшли тротуарами навмання, як незрячі, автомашини
ввімкнули світло. Місто поринуло в смог!
У людей боліли і сльозилися очі, люди похилого віку та люди з
захворюванням легень та серця тяжко страдали, не вистачало кисню. Всі
задихались. Лікарні були переповнені. 4 тисяч людських життів забрав у ті дні
лондонський смог!»
На жаль, смог – частий гість і інших великих міст світу. Досить
часто їх порівнюють з діючими вулканами. І в день, і в ночі вони викидають в
атмосферу тисячі тонн отруйних газів, пилу, сажу та попелу.
Факти, факти, факти!
Проблема чистоти повітря – це міжнародна проблема! Кіптява
Рурських металургійних заводів осідає у норвежських фіордах, а сірчаний газ
Бірмінгема «палить» хвойні ліси Швеції. Експерти ООН пропонують ввести у
зв'язку з цим новий термін «екологічна агресія»!
Сірчаний газ у вологому повітрі утворює сірчану кислоту. Випадаючи
з дощем, вона розкладає не тільки легені людини, але і метали, фарби і навіть
каміння. Зовсім недавно в Італії скульптурне зображення четвірки коней, що
прикрашає Святого Марка, довелося замінити копією. Сірчана кислота зруйнувала
кам'яну скульптуру, що простояла століття!
ТЕЦ середньої потужності викидає за добу біля 400 тонн сірчаного
газу! Дослідженнями вчених встановлена залежність між забрудненістю повітря і
частотою захворювання дітей рахітом. Запилене повітря погано пропускає
ультрафіолетові промені, необхідні для нормального формування скелета.
Трави ростуть поблизу автостради, непридатні для корму худоби, так
як отруйні сполуки свинцю, які накопичилися в них, можуть отруїти молоко і
м'ясо тварин.
Найбільш чутливі до дії шкідливих газів хвойні дерева – сосна,
ялина, піхта, ялівець. Тривалість життя дерев у містах скоротилася порівняно з
тими, що ростуть у природних умовах. Так, липа у парках живе 125 – 150 років,
на вулиці – 50 – 80 років, а в природних умовах – 300 – 400 років!
Пил і сажа осідають на поверхні грунту. 1 км території великого
міста збирає за місяць 25 тонн сажі!
Ведучі(хором). Де ж вихід?
Відомості про те, що робиться з цієї проблеми в нашому місті,
області, районі. Зроблено багато, але треба зробити ще більше, слово за нами,
дорогі друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар